Ієрархічні взаємини – це властивість зграйних і стадних тварин, їхня можливість згуртуватися й вижити в непростих природних умовах. Ймовірно тварина відчуває себе безпечніше, коли їй зрозуміло, хто в домі господар. Якщо людська сім’я не пропонує собаці модель ієрархічних взаємин, він починає створювати їх сам.
Місце тварини в зграї визначається її фізичною силою, агресивністю, особливостями нервової системи, статтю, віком, а також розумовим розвитком. На ранг підростаючих цуценят може впливати ранг їхніх батьків. Зовсім малі цуценята перебувають поза ієрархічною структурою, принаймні їм прощається дуже багато. Ієрархічні взаємини у вихованні та навчанні (дресируванні) полягають у тому, що управляти поведінкою і навчати цуценят має право лідер або домінуюча тварина.
Ієрархічна структура людської сім’ї також визначається безліччю факторів. Навіть найпростіша сім’я, що складається з батька, мами, дитини й бабусі, може мати декілька форм. Скажімо, не виключається лідируюча роль бабусі або дитини. Цуценя, потрапляючи в людську сім’ю, швидко стає розуміти – «хто є хто», навіть, якщо лідер і не спілкується з ним. На очах у хвостатого малюка лідер людської сім’ї керує поведінкою її членів і вони підкоряються йому. Упевнена інтонація, чіткі рухи, своєрідна міміка і жестикуляція – все це дуже зрозуміло цуценяті за своїм значенням.
Продовжувати читання Стосунки з собакою будуйте правильно! →
Закон перший: думка матеріальна. Багато хто з вас напевно бачили голлівудські фільми, де герої можуть створювати навколо себе реальність, лише уявивши щось в своїй голові. Звичайно, з такою швидкістю у вас не вийде створити своє щастя, але це дійсно працює. Щоб знайти хобі, роботу своєї мрії, любов і успіх, треба все це уявити. Запам’ятайте, що ви — скульптор, художник, який малює фарбами своїх думок на полотні життя. Доля і карма є, але вони не такі сильні, як сильна ваша власна віра в себе і свої дії. Життя являє собою не вже написану книгу, а стопку порожніх аркушів, які ви можете викинути, порвати, дозволити заповнити комусь іншому або ж змусити себе сісти і написати все самим.
Одна з важливих команд при спілкуванні з собакою, це – команда «апорт». Її роль навчити собаку приносити апортувальний предмет. Ця команда, зрештою, як і більшість інших, має два методи вивчення: механічний і оперантний. Механічний метод полягає в тому, що ми примушуємо собаку до виконання дії, тобто відкриваємо йому пащу, вставляємо туди апортувальний предмет, повторюємо назву команди й зовсім не беремо до уваги бажання собаки. Адже цуценя в цей час може бути не зацікавлене грою, його може щось турбувати й відволікати. Механічний метод дресирування собак є доволі жорсткий і супроводжується примусом. Тому, якщо ви бачите дресирувальника з повідком, який смикає цуценя, без сумніву в цьому випадку застосовується механічний метод. Його застосовують у силових структурах, тобто в поліції й армії, де існує чітке підпорядкування підлеглих керівництву. Я ж у своїй практиці використовую оперантний метод, під час якого пояснюю собаці в ігровій формі, що виконання команди для нього є приємне, оскільки захоплива гра закінчується винагородою, тобто харчовим підкріпленням.