Як уникнути стресу в собак ?

23645sdetСобаки – істоти зі складною психікою, тому їм притаманні різні емоції: страх, радість, злість, грайливість. Ще одна складна емоція, яку доводиться їм переживати – стрес. До речі, вчені констатують той факт, що в природі собаки відчувають менше стресу, ніж при спілкуванні з людьми. Справа в тому, що люди в нинішніх умовах життя самі піддаються частим і глибоким стресам, а відповідно, так би мовити, втягують в свій спосіб життя і тварин, поруч з ними.

  На жаль, власники собак не завжди займаються своїми вихованцями. Особливо це стосується жителів сіл, де довічне утримування собак на ланцюзі або в вольєрі вважається нормою. Суворі правила поведінки собак в квартирах і загалом нелегке життя в умовах людської цивілізації не додають спокою і стають причиною стресів.

    Стреси у собак, так само, як і в нас, людей, спричиняють різні хвороби: фізичні й психічі. До того ж вони часто стають невиліковними, оскільки різні фобії, придбані в процесі спілкування з людьми, дуже важко викорінити. Пригадуються випадки з власної практики, наприклад, панічний страх від палаючих конфорок газової плити в життєрадісного пітбультерєра моїх знайомих, який став свідком пожежі на кухні. Нарешті, причиною стресів можуть бути не тільки якісь суттєві психічні потрясіння, але й незначні фактори, які, на думку людей не мають ніякого значення для братів наших менших. Однак вчені виявили, що на психічний стан собаки впливає незвична інтонація її господаря, не властиві для нього руху, відсутність звичної уваги, поява в будинку іншого собаки або будь-якого іншого тварини і навіть гучна музика, яку ми слухаємо і, яка може дратувати нашого собаку .

    Причиною стресу також стають відвідування ветеринарного лікаря, собачого перукаря, робота побутових приладів: фена, пилососа, міксера. Причиною стресу можуть стати довгі прогулянки в холодну пору року для короткошерстих і старих собак. Але найбільшого стресу собака відчуває, коли господарі хоч тимчасово віддають свого вихованця під чужу опіку, скажімо, в спеціальний готель на час своєї поїздки на відпочинок, а також на весь день залишають його самотнього в квартирі.

     Щоб виявити ознаки стресу у вашого вихованця, не треба бути великим професіоналом в області зоопсихології. Варто просто уважніше придивитися до поведінки вашого собаки. Він може бути дуже активним, або навпаки – пригніченим, а іноді навіть агресивним. Може не властиво поводитися, скажімо, погризти ваші речі. Свій протест, який є наслідком стресу, собачка може висловити ще більш незвичним способом для людей, але цілком прийнятним у світі тварин – випорожнитися серед кімнати. Крім того стрес іноді стає причиною випадання шерсті, розладів травної системи.

     Отже, хоч як би не банально звучали слова Екзюпері про те, що ми відповідаємо за тих, кого приручили, але це дійсно так. Тому перед тим, як взяти собаку, сімдесят сім разів подумайте, чи зможете ви йому забезпечити щасливе існування. Власне, щасливе і повноцінне. Ніколи не може бути мрією собаки життя на ланцюгу і миска помиїв або важка щоденна муштра. Налагодьте з собакою дружні стосунки, тоді ви допоможете йому долати стресові ситуації. Ви для свого вихованця – вожак і ваша спокійна поведінка, навіть в  складній ситуації, має стати показовою. Тоді, дивлячись на ваш спокій, собака залишиться також спокійною. Будьте витримані при спілкуванні з собакою, не зривайте на ньому свій поганий настрій. Частіше спілкуйтеся зі своїм собакою, намагайтеся його зрозуміти і відчути, цікавтеся його світом і його проблеми. Все це допоможе уникнути або позбутися уже існуючих проблем, які викликають стреси. Дотримуватися цих правил повинні також і члени сім’ї, з якими живе собака. Докладіть усіх зусиль, щоб не заподіяти біль і страждання чотирилапому другові, який вважає вас своїм кращим другом.

За якими ознаками можна визначити стан стресу?
• неможливість заспокоїтися, постійне занепокоєння;
• надмірна реакція на події (наприклад, якщо хтось подзвонить в двері);
• демонстрація сигналів примирення;
• деструктивна поведінка (розгризання і жування предметів, меблів, взуття і т. д.);
• гавкіт, скиглення, вереск, завивання;
• пронос;
• неприємний запах від тіла і з пащі;
• напружені м’язи;
• раптова поява лупи;
• занадто активний догляд за тілом (постійне облизування, викусування, чесання та ін.);
• спроби схопити власний хвіст;
• нездоровий вигляд шерсті: нееластична і ламка, здається недогляненою;
• прискорене дихання;
• погана концентрація уваги;
• тремтіння;
• погіршення апетиту;
• сечовипускання і виділення калу частіше звичайного;
• фіксація уваги на певних предметах;
• нервовий погляд;
• агресивна поведінка;
• виникнення заміщуючої поведінки у відповідь на команду.

           А що Ви думаєте про це? Поділіться. Ваш коментар цінний для мене! Запитуйте і я обов’язково відповім Вам! .

Поділись з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.