День смерті вашого чотирилапого друга буде сумним днем у вашому житті. Особливо, коли позаду залишилися приємні спогади від проведених разом років. Часто господарі трепетно ставляться до церемонії прощання й поховання свого собаки. Якось природніше й без зайвих проблем такий похорон відбувається в сільській місцевості або в мешканців приватного сектора. Скажімо, мій знайомий, який упродовж  десятиліть поховав декілька спанієлів, влаштував у кутку власного подвір’я невеликий цвинтар, на якому кожен собака має свою могилку з маленьким надгробком, де зазначено кличку спанієля й роки його життя. Чоловік так любив кожного зі своїх собак, що навіть написав і видав невелику книжку, де описав різні історії й випадки з їхнього життя. Ще один мій товариш, важко переживши смерть свого ротвейлера, спорудив на подвір’ї будинку гранітний надгробок, на якому просто таки мистецьки зображено портрет його собаки. І хоча будинок належить декільком власникам, сусіди з розумінням поставилися до цього. Отже приповідка: закопали, як собаку, не завжди є актуальною.

Продовжувати читання Життя продовжується! →