Всі записи автора Володимир Степанович Волинський

Агресія – емоції на межі життя і смерті

Це відбувається миттєво, до цього ніхто не готується заздалегідь: ні жертва, ні нападник. Між ними двома раптово, як блискавка, проходить своєрідний електричний розряд, спричинений непорозумінням чи конфліктом інтересів. Мить – і зуби собаки прокушують людське тіло. Наслідки від однакового укусу на тілі людини і на тілі тварини цілком різні. Навіть незначний укус завдає шкоди здоров’ю і потребує тривалого часу для реабілітації. Крім того людина зазвичай психологічно не готова до агресії тварин й переживає напад собаки глибоко й довго, тому отриманий один раз стрес, часто закарбовується страхом на все життя.

 Отже, знову поговоримо про агресію. Як стверджує термінологія, агресія – це інстинктивна, індивідуальна поведінка тварин, яка виражена в нападі або загрозі нападу на особин свого, рідше чужого виду, викликана страхом, люттю. Агресія притаманна більшості живих істот, крім того, агресія це – життєва сила, яка забезпечує виживання, захист ресурсів, а також дає можливість реалізувати свої потреби. У людських стосунках також існує агресія, проте її сила залежить від культурного розвитку індивідума.

Продовжувати читання Агресія – емоції на межі життя і смерті

Собака ловить свій хвіст. Проблема чи гра?

Іноді доводиться спостерігати за собакою, який намагається наздогнати свій хвіст. Таку поведінку більшість собаківників сприймає, як гру чи пустощі, навіть не підозрюючи, що за цим криються серйозні проблеми, які вимагають втручання ветеринара або зоопсихолога. Звичайно, собака може ловити свій хвіст у грі, проте часто це є ознакою стресу, нервової поведінки, недостатньої фізичної активності або проблем зі здоров’ям. До речі, вчені помітили, що найчастіше гонитва за хвостом спостерігається у карликових порід. Однак, і великим собакам, зокрема вівчаркам і бультер’єрам, іноді притаманна така поведінка.

      Взагалі хвіст для собаки – дуже важливий орган. А дотримуючись модних стандартів екстер’єру й обрізаючи собакам хвости,  люди наносять тваринам велику шкоду. По-перше, хвіст – це своєрідний емоційний показник настрою собаки. Коли собака махає хвостом, він висловлює свою радість, дружелюбність. Напружений хвіст свідчить про емоційну настороженість свого власника, прояв агресії. Затиснутий між задніми лапами хвіст, ознака страху, переляку. По-друге, хвіст допомагає поширювати запах, який виділяють анальні залози. Таким чином собака поширюючи запах, мітить свою територію. Чим вище піднятий хвіст, тим швидше розповсюджується запах. По-третє, під час плавання собака послуговується хвостом, як кермом. Хвіст допомагає втримати рівновагу на воді, а також керувати під час зміни напряму.

  Спочатку за вивчення проблеми взялися ветеринари. Обстеживши групу собак, вони з’ясували, що свій хвіст доганяють собаки, в яких суттєво підвищений рівень холестерину в крові. Очевидно, холестерин впливає на викид зайвих гормонів, які провокують неспокійну поведінку собак. Також іноді  доганяють хвіст собаки, в яких є проблеми з параанальними залозами, а точніше їх запалення.   Тоді пес відчуває дискомфорт і біль в підхвостовій  ділянці. Не в змозі дотягнутися до хворого місця, тварина сподівається полегшити свій неприємний стан, почухавши хвіст. Схожі відчуття супроводжує наявність глистів. Різноманітні захворювання шкіри на хвості, які супроводжуються свербінням, також провокують таку поведінку. Це –  фізіологічний бік проблеми. Проте існує і психологічний.

Продовжувати читання Собака ловить свій хвіст. Проблема чи гра?

Хто в домі вожак: собака чи господар? (помилки у вихованні)

    Для збереження ієрархії в зграї необхідний лідер – вожак.
   Членам зграї вовків або диких собак досить легко засвоїти існуючі правила, тому що в зграї є усталена ієрархія, в якій кожен знає своє місце. Чим вищий статус, який посідає тварина в ієрархії, тим більше в неї переваг. Усі тварини подають знаки однаковими позами і сигналами тіла, і всі члени зграї здатні їх однаково сприймати. Якщо нижча за рангом особина спробує зазіхнути на те, що належить вожакові – для наведення порядку достатньо лише грізного погляду лідера.
  Спостерігаючи за домашніми собаками, ми бачимо, що внаслідок постійного перебування в змішаній зграї «людина-собака», людські правила стають для собак часто не зрозумілим. Ми, люди, намагаємося навчити собаку сприймати наші цінності. Але собака здатний до навчання тільки на своєму рівні і може розуміти лише собачі цінності. У результаті ми все заплутуємо, і собаці поступово доводиться привчатися жити з такими непослідовними істотами, як ми, і пристосовуватися до наших правил.
Тепер розглянемо деякі права і привілеї, якими користується вожак зграї, і порівняємо їх з тими, які ми, господарі, надаємо або яких, навпаки, позбавляємо наших собак. Це потрібно, щоб розібратися, де відбувається порушення комунікації між видами, і як ми приходимо до того, що називається «непослух собаки». Багато моїх клієнтів зізнаються, що дозволяють своїм собакам застрибувати на диван і сидіти поряд, коли вони дивляться телевізор. Більшості з цих собак також дозволяють стрибати в ліжко господаря, здебільшого вранці, щоб попестити їх. Майже у всіх цих собак є власна лежанка, де вони сплять. Багато хто любить також займати інші куточки будинку, там їх улюблені місця відпочинку, на приклад, під кухонним столом або на великому кріслі у вітальні. Коли я запитую господарів: чи зручні ці місця, вони відповідають, що самі ніколи не перевіряли, але думають, що там зручно. Однак, у таких будинках основна лежанка собаки є недоторканою, та попри те пес завжди може лягти відпочивати там, де йому заманеться. Тоді хто ж у домі вожак зграї?
   Собаки – хижаки, тому для них їжа надзвичайно важлива, і не просто, щоб вижити: їжа є одним із засобів підтримки соціальної ієрархії. Нещодавно одна моя клієнтка розповіла, що її сім’я вечеряє в різний час: іноді о п’ятій, іноді о сьомій годині. Собаку завжди годують о шостій. Так ось, коли сім’я вечеряла швидше, собака не випрошував їжу й терпеливо чекав своєї черги. А ось, коли всі їли пізніше, вже після того як пес повечеряв, він починав вести себе нахабно й вимагати додаткових ласощів зі столу, хоча в цій сім’ї дотримувалися правил і собаці ніколи нічого не кидали зі столу. Отже, розшифруємо ситуацію: вожак у зграї користується правом вибирати найкращі шматки і трапезувати першим.

Продовжувати читання Хто в домі вожак: собака чи господар? (помилки у вихованні)