Багато людей, особливо це стосується власників великих собак, недолюблюють собачок дрібних порід. Існує розповсюджена думка, що маленькі собаки мають неврівноважену психіку, можуть будь-якої
миті вкусити, завше без потреби гавкають і часто поводять себе неадекватно. Вони розманіжені, егоїстичні й не вживаються з малими дітьми. Додайте до цього портрета ще декілька негативних мазків і
вийде типова характеристика, на приклад, крихітки пекінеса.
Чому така різниця в поведінці між великими й дрібними собаками? Адже вид один і той самий! А може ми, власники собак, не однаково ставимося до представників різних вагових категорій і відповідно
самі й мотивуємо таку поведінку? Уявіть знайому ситуацію: ви приходите в гості, а на зустріч з гавкотом вибігає тойтер’єр, крутиться і весь час наскакує на вас лапами. ( Така поведінка – не вітання, а
демонстрація своєї переваги над вами.) Ви посміхаєтеся, господарі також розтоплюються від поведінки свого вихованця й усе виглядає чудово. Тепер змоделюйте ситуацію, що на зустріч вибіг не симпатяга тойтер’єр, а самодостатній ротвейлер, який так само обгавкує вас, лише від цього гавкання стає чомусь дуже страшно, відбивається лапами від ваших грудей і майже дихає вам в обличчя. Чи так само мило будете
посміхатися і чи захочете вдруге відвідати цей будинок? А в чому власне різниця? І в першому, й у другому випадку стрибають і гавкають собаки. Обидва собаки виявили до вас неповагу й демонстрацію
свого лідерства, але така поведінка в дрібних собак не присікається, скоріше навіть підтримується. А ось дії того ж ротвелера викличуть занепокоєння і господарі, можливо, серйозно займуться його
вихованням.
Кожний дрібний собака так само як і його великорослий родич, поводить себе відповідно до своїх собачих потреб та інстинктів, проявляючи агресію, зневагу, радість, лідерство, страх. Ось лише через людське сприйняття майже вся його серйозна поведінка викликає замилування й жарти. Те, що ми сприймаємо як розвагу й гру у вчинках маленьких собак, те ми присікаємо в діях великих собак. Уявіть свою реакцію, коли ви сидите на дивані й раптом з розгону вам на коліна застрибує такса й, коли цю ж дію вчинить алабай. Команду “Фу!” великий собака чує від нас значно частіше, ніж малий. Ми з
задоволенням дозволяємо малим собакам брати лідерство над собою, не замислюючись над наслідками цього. У результаті наші мініатюрні симпатяги стають страшними й некерованими, вони всіх кусають,
усе гризуть, пакостять, гавкають, виють і все це легко сходить їм з лап. Іноді вони влаштовують деяким членам сімей терор і тоді така ситуація вже перестає бути кумедною.
Окремої статті заслуговує тема про місце для спання. Якщо деякі собаководи дозволяють своїм великорослим вихованцям спати на ліжку в ногах ( що є також грубою помилкою), то дрібні собачки
частенько сплять на подушці під носом господаря. І аргументи тут чавунні – ну, він так звик, інакше не засне, буде плакати й скавуліти. Перед такими господорями навряд чи доцільно розвивати тему про
статус лідера в сімейній ієрархії, про те, що саме вожак спить на найкращому місці… Тут домінує всепереможна і сліпа любов.
Не краще справи виглядають і на прогулянках. Дрібним собакам дозволяють усіх обгавкувати, тягнути повідок, вередувати, проявляти агресію. Таким чином у поведінці дрібних собак стійко формується
вседозволеність і безкарність. Некеровані собаки ігнорують своїх господорів, втікають від них, а через це губляться або опиняються під колесами автомобілів. На перший погляд маленький симпатяга
насправді може мати характер великого монстра.
Помилка собаківників у тому, що вони маленького собаку все його життя сприймають як цуценя. Дуже рідко у вихованні собак декоративних порід
послуговуються порадами кінологів і практично ніколи не застосовують курс дресирування. Маленьких собак майже не виховують, їх просто люблять. А як показує практика цього недостатньо. Послух і
дисципліна мають бути головними чинниками у спілкуванні з собакою не залежно від його розміру, породи чи вартості на ринку. У розумному, грамотному й терплячому вихованні й проявляється ваша
найбільша любов до чотирилапого друга.
Подивіться яких чудових результатів я досягнув за 25 днів спілкування з цуценям Джек Рассел тер’єра за посиланням:“Як дресирувати джек рассела правильно?”
А що ви думаєте про це? Поділіться. Ваш коментар цінний для мене! Задавайте питання і я обов’язково відповім Вам!
