Ось і настав цей день, коли у вашому будинку з’явилася маленька, кумедна, чотирилапа істота. І зовсім немає значення, чи це зважений, продуманий вибір, чи спонтанний, коли холодним дощовим вечором ви випадково знайшли самотнє цуценятко й принесли його додому. З цієї хвилини ви берете на себе відповідальність за цю істоту, яка, будьте впевнені, завдасть чимало клопоту, зажадає матеріальних витрат і часу, проте взамін подарує безкорисливу любов, безліч позитивних емоцій, а головне – свою відданість, що, погодьтеся, не завжди зустрінеш серед нас, людей.
Що ж передусім потрібно робити, коли ви придбали цуценя? Якщо собаку куплено з родоводом, багато питань знімаються – скільки місяців цуценяті, порода, стать, які щеплення вже зроблено … Все це буде вказано в паспорті. Як правило, люди, які серйозно займаються розведенням собак, продають цуценят вже з необхідними документами й щепленнями. Але в будь-якому випадку першою вашою дією має стати похід до ветеринара. Постарайтеся відразу визначитися з лікарем, який бажано, щоб був один на все собаче життя. Краще піти до ветеринара за рекомендацією тих, у кого вже є собака. Проте не обов’язково шукати ветеринара з відомим ім’ям, лікар в простій районній ветеринарній лікарні може бути не менш досвідченим і відповідальним.
Якщо ж паспорта у песика немає, завести його – справа кількох хвилин, адже він потрібен собаці обов’язково! У паспорт будуть заноситися всі щеплення, зроблені вашій собаці. За наявності цих щеплень можна уникнути дуже серйозних проблем: наприклад, якщо ваш собака когось вкусив, досить пред’явити паспорт і заплатити гроші за надання першої медичної допомоги потерпілому. Якщо ж паспорта немає і щеплення відсутні, ситуація дуже ускладнюється – вам доведеться оплатити постраждалому курс щеплень від сказу, а ваш собака буде перебувати під пильним наглядом медиків.
Маючи паспорт, ви зможете абсолютно спокійно взяти свого вихованця з собою в подорож навіть за кордон. Без паспорта, на жаль, можуть виникнути проблеми при посадці навіть в поїзд місцевого призначення.
Ваше цуценя за декілька днів освоїлося і стало повноправним господарем будинку. Однак від такого господарювання особисто у вас додалося клопоту і навіть проблем. Скрізь на підлозі з’являються калюжі або ще більш неприємні сюрпризи. Воно підступно вкрало зі столу шматок ковбаси, а потім несподівано наблювало на дорогий килим. Уже погризені ваші улюблені тапочки, розірвана недочитана книжка і ще безліч потрібних вам предметів ось, ось стануть об’єктом інтересу для його гострих зубів. Однак, поки що переповнені батьківських почуттів, ви прощаєте своїй чотирилапій дитині практично все.
З першого дня перебування собаки у вашому будинку необхідно облаштувати місце, де він буде відпочивати. До свого місця собачку необхідно привчати терпляче і наполегливо. Воно повинно бути десь в затишному куточку помешкання, подалі від приладів обігріву. Або в непрохідній частині подвір’я, якщо мова про собаку, який житеме на дворі в будці. Частіше приносьте туди цуценя, посидіть з ним поруч, пригостіть його ласощами, зачекайте поки воно там засне, поступово воно звикне до свого спального місця. Не варто привчати собаку спати на дивані або ще гірше – на ліжку поряд з вами. Як би він жалібно не плакав всю ніч і віддано не заглядав вам у вічі. Якщо ви підете на поступки, прийде день і ваш собака буде й далі спати в ліжку, а вам доведеться шукати собі інше місце. Повірте, ваш жалісливий погляд його не розчулить.
Ще одна суттєва проблема – туалет. Спочатку цуценя буде робити «свої справи» коли йому захочеться і де завгодно. Спробуйте зуважити, через який приблизно період часу він знову захоче в туалет, постеліть десь в куточку газету, кладіть його туди, поступово переміщуйте газету в бік дверей, так ви почнете привчати цуценя до виходів на вулицю. Цей прийом особливо ефективний, коли у собаки ще немає щеплення і гуляти на вулиці не рекомендується. Детальніше на цю тему в статті: “Як привчити цуценя до туалету?”. Якщо ж прогулянки вже дозволені, вам спочатку доведеться виводити собаку декілька разів на день і бажано навіть вночі. Візьміть з собою сухе печиво, щоб заохочувати вашого вихованця, якщо він сходив в туалет на вулиці. За таку винагороду цуценятко набагато швидше привчиться до вулиці. Пізніше цуценя достатньо буде виводити на вулицю вранці, вдень і ввечері, після року – вранці й ввечері. Щоправда, зловживати дворазовим вигулом не варто, маєте вільну хвилинку – присвятіть її вашому чотирилапому другові, не лінуйтеся зайвий раз вивести його на прогулянку. До того ж собаці обов’язково потрібні довготривалі прогулянки з енергійними іграми, знайомствами з іншими собаками.
Дотримуйтеся режиму харчування – маленьке цуценя годуємо три-чотири рази в день до року, далі поступово переходимо на дворазове харчування. Не давайте жодних недоїдків, жодних ковбас або булок, не треба годувати собаку різними супами й борщами, цукерками й тістечками. Собакам не можна їсти людські страви з приправами, ароматами, трансжирами. Краще годуйте собаку спеціальними кормами, це не так дорого, і ви уникнете захворювань печінки і шлунка у вашого вихованця.
Гуляйте з повідцем, інакше собака може просто втекти від вас, у нього може з’явитися бажання підбігти до перехожих або до чужих собак, а, як відомо, не всім людям і собакам це подобається. Не соромтеся попередити сторонніх, коли вони хочуть погладити собаку, що робити цього не можна! Слідкуйте, щоб песик нічого не підбирав з землі.
З кожним днем ваші стосунки ставатимуть міцнішими й зрозумілішими. Проте, щоб з собакою було легко сплкуватися він передусім має бути керованим за допомогою команд, які подає господар. А для цього собаку необхідно виховувати. Як саме це зробити, читайте в статті: “Як виховувати цуценя?”
А що Ви думаєте про це? Поділіться. Ваш коментар цінний для мене! Запитуйте і я обов’язково відповім Вам!
