Кожному дбайливому власнику собаки доводиться час від часу вести бої з блохами. Найбільш кусючою ця проблема стає теплої пори року, коли стрибучі кровопивці активно розмножуються. І хоча нині у ветеринарних аптеках пропонують різноманітні засоби боротьби з блохами, далеко не всі з них є ефективними. З власного досвіду знаю, що іноді доводиться перепробувати декілька препаратів, аж поки вдасться досягнути бажаного результату. А, може, це просто сучасні блохи стали такі витривалі до хімії? Пригадую на початку 1980-х., коли виводив блохи в свого першого собаки, єдиним доступним і дієвим засобом було звичайне дустове мило.
Поділюся історією як мені довелося мати справу з супер препаратом , здається, голландського виробництва. Діло було на початку зими. У цю холодну пору блохи вже не мають бажання інтенсивно розмножуватися. Перескакувати з собаки на собаку також не хочеться, бо навіщо шукати щось нове, коли й на своєму добре. Тому настав саме той час, щоб позбутися ненависних квартирантів і забезпечити своєму собаці безпаразитне життя майже до літа. У ветеринарній аптеці мені авторитетно порадили дієвий інсектицид і я відправився додому здійснювати процедуру екзекуції бліх. Як би ж то мені тоді знати, якої екзекуції зазнає мій собака і я разом з ним!
Пізно ввечері ми погуляли з Грициком, а перед сном його чекала купіль і оброблення хімією. Як завжди після ванни собака веселився, радісно витирався в простелений рушник і гасав по квартирі. Потім уже просушеного я обробив його препаратом від бліх згідно з інструкцією. Усе, як завжди – по краплі рідини на шкіру вздовж хребта. Як раптом мій Грицик якось принишк, десь подівся його веселий настрій, собака насторожився, ніби прислухався до себе й став інтенсивно чухати лапою холку. Невже блохи сказилися від хімії і перед смертю захотіли насмоктатися собачої крові? А тим часом собака чухався все частіше й частіше, усе інтенсивніше й інтенсивніше. Я ретельно оглянув Грицика, проте алергічних проявів на його шкірі, почервонінь або висипів не побачив. Однак, нещасний собака не переставав чухатися. Я знову скупав його, особливо добре вимивши собачим шампунем місця, оброблені інсектицидом. Результату жодного. На годиннику – північ, а я шукаю в літературі ( Інтернету ще не мав), як зарадити ситуації. Дочитався в якомусь посібнику, що масний інсектицид у разі алергії добре змивається засобом для миття посуду. Знову купіль, намилювання «Фейрі» і знову нульовий результат. Собака не перестає чухатися, а я не можу йому нічим зарадити. Година пізня, всі знайомі собачники вже давно сплять, порадитися немає з ким, та й випадків таких я ніколи від собаководів не чув.
Десь за дві години чухання бачу мій Грицик уже видихнувся, а свербіж, лише в одному місці, на холці, не припиняється. Вирішив я допомогти собаці. За вікном – глуха ніч, а я сиджу напівсонний, тупо дивлюся в телевізор і чухаю собаку. Відняти руку від злощасного місця на холці неможливо, собака відразу з якимось оскаженінням стає його роздирати лапою. На годиннику – третя ночі. Лягаю в ліжко, поруч кладу свого Грицика, що раніше йому ніколи! не дозволяв, і в напівдрімотному стані продовжую чухати собаку. Крізь сон уявляю, як наступного дня в мого Грицика вилізе половина шерсті і кляті блохи вже нарешті не матимуть більше, де ховатися.
За вікном поволі сіріє, а ми двоє з Грициком, вимучені безсонням і стражданнями, ще й досі по черзі чухаємо його холку. Раптом прокидаюся, вже – день. Розумію, що якимось чином не втримався й заснув. Дивлюся, поруч простягнувшись лежить Грицик. Мабуть, не витримав і помер, прошиває мій мозок думка. Коли придивляюся, собака дуже тихо, але рівномірно дихає. Отже, живий!
На щастя, мої страхи не справдилися, і в Грицика шерсть не вилізла, почервоніння на шкірі холки було незначне й скоріш за все від довготривалого розчухування. Мабуть, в препараті була якась токсична речовина, яка й викликали свербіж. Блохи також зникли аж до літа. Розпочинати розбірки з працівниками ветеринарної аптеки також не хотілося. Зате ця справді незабутня ніч ще більше здружила мене з моїм собакою. А тому до будь-яких порад, особливо що до застосування ліків чи якихось препаратів, від тоді намагаюся бути підозрілим і обачним. Адже добре те, що добре закінчується.
А що ви думаєте про це? Поділіться. Ваш коментар цінний для мене! Задавайте питання і я обов’язково відповім Вам!
