Відносно недавно з’явилася така наука як зоопсихологія, завдання якої полягає у вивченні соціальної поведінки тварин. Адже людина нарешті досягла того рівня, щоб розглядати ту ж собаку не просто як безмовну, одомашнену тварину, а як члена людського соціуму. Тому, зоопсихологія намагається максимально точно вивчити сприйняття світу самими тваринами, тобто допомагає нам поглянути на все їхніми очима. І це суттєво допомагає при спілкуванні з тваринами, які набагато старші жителі планети, ніж ми, люди, з не менш складною психікою і світоглядом.
Всупереч деяким стереотипам, зоопсихологія – офіційна і об’єктивна наука. Фахівцям у цій галузі необхідно мати такі риси як проникливість, спостережливість, терплячість і уважність, втім, як і людському психологу в своїй практиці не обійтися без цих понять. Надзвичайно важливим у практичній роботі зоопсихолога прагнення до об’єктивності. Світ тварин насправді дуже цікавий і ще мало вивчений. Можливо саме тому ми часто не можемо пояснити ту чи іншу поведінку тварин. Як наслідок, ми або недооцінюємо тварин, або навпаки – наділяємо їх рисами, насправді їм не властивими. Наприклад, олюднюючи собак, ми фактично позбавляємо їх права бути такими, як їх задумав Творець. Отже, завдання зоопсихолога – вивчати внутрішній світ тварин, об’єктивно, крок за кроком позбуватися від ілюзій і вигадок, при цьому не спрощувати і не доводити до примітивізму їх поведінку, потреби, можливості і бажання.
Часто сучасні собаки живуть не просто поруч з людиною, а в його родині. Тому консультант-зоопсихолог повинен добре розбиратися не тільки в психології собак, але і в психології людини і в психології сім’ї зокрема. Кінологи відзначають, що проблеми з поведінкою собаки іноді невід’ємно пов’язані саме з проблемами в сім’ї, де вона живе, або психологічними проблемами власника. Тому корекція поведінки собаки обов’язково повинна ще й бути пов’язана з корекцією поведінки людини. На жаль, практично ніхто з кінологів не володіє достатніми знаннями для вирішення таких завдань.
Зоопсихолог Володимир Степанович Волинський зміг докладно вивчити цю проблему, причому, в обох напрямках. Вивчаючи психологію людини, він паралельно пройшов шлях від початківця дресирувальника собак до досвідченого практика-кінолога. Його наукові знання і багатий досвід спілкування з людьми і собаками допомогли створити власний унікальний і ефективний метод налагодження тісних дружніх відносин між господарем і його чотирилапим вихованцем.
