Архів категорії: СТАТТІ

Стандарт породи

(жартома про серйозне)

 Красивою і водночас страшною справою є досягнення стандарту породи в собаківництві. Упродовж довгих років доводиться працювати над тим, щоб закріпити в поколіннях  певні риси характеру собаки, які б згодилися  або в мисливстві, або охоронній чи пастушій службі. Так само треба закріпити й зовнішні ознаки, що характеризують породу: форму вух, довжину шерсті й окрас. За тисячоліття людина вивела сотні порід своїх чотирилапих друзів, більшість з яких характеризуються неповторністю й красою. Але є також страшний бік цієї справи, коли безжально знищують цуценят, до зовнішності яких матінка-природа вирішила додати щось інше, ніж те, що собі задумали собаківники. Ще донедавна, дотримуючись безглуздих стандартів породи, собачатам нещадно відрізали хвости й кромсали вуха. Аж поки захисники тваринного світу не почали активно протестувати проти таких знущань над тваринами. Тепер ці примхи моди поступово відходять у минуле. Попри те деякі представники собачого роду, які бездоганно відповідають стандартові своєї породи, настільки схожі одні на других, що лише господар, знаючи тонкощі зовнішності свого вихованця й особливий вираз його морди, зможе відрізнити його серед інших. Саме така абсолютна відповідність стандартові породи якось зіграла злий жарт з моїм знайомим собаківником.

Продовжувати читання Стандарт породи

Чи страждають кобелі від тічки?

       Стрімко збігає час і вже через півроку з нашого цуценяти виростає майже дорослий собака. Він як і раніше грається своїми улюбленими іграшками, весело гасає по дворі й іноді ще робить збитки. Проте в його поведінці з’явилося чимало нового. Поступово ним опановує найсильніший поклик – інстинкт продовження роду й бажання розмножуватись. Цей процес і пов’язані з ним психологічні зміни по-різному проявляються в кобеля й суки. На жаль, більшість власників собак чомусь переконані, що проблеми створюють лише суки. Вони просто не уявляють, які несподіванки їм принесуть кобелі, які страждають від кожної тічки сусідської суки. Тому мені хотілося б детальніше зупинитися на поведінці кобелів, адже саме тут виникає чимало міфів і помилок, які допускають собаководи. Продовжувати читання Чи страждають кобелі від тічки?

Агресія під час їжі. Усуваємо проблему.

    Мені пригадується наш сторожевий собака Рекс, який жив на подвір’ї в моєї бабусі. Звичайний дворняга, чимось схожий на золотистого ретрівера, мав веселий, дружелюбний характер. Але була в нього одна риса, яка перетворювала кудлатого добрягу в страшного монстра. Десь зрідка йому приносили з ринку смачну хребтину. Собака розлягався просто серед подвір’я, обнімав передніми лапами кістку й брався гризти її. Ця процедура часто супроводжувалася легким гарчанням й виглядала навіть мило. Таку поведінку Рекса ми списували на його велике задоволення від трапези. Проте іноді процес знищення кістки  набував  просто таки загрозливих моментів. І причиною цього ставали звичайні чорні мухи, яких влітку в нас було багатенько. Жодна муха не мала права наблизитися до Рексової кістки. З істеричним гарчанням, яке переходило у визк і супроводжувалося клацанням зубів, собака кидався на комах. У цей час домашні не наважувалися виходити на подвір’я, оскільки картина виглядала  небезпечно. А ось під час звичайних щоденних трапез Рекс залишався спокійним і без жодних емоцій спустошував свою миску. Тому кістки він отримував дедалі рідше.

Продовжувати читання Агресія під час їжі. Усуваємо проблему.