Агресія – емоції на межі життя і смерті

Це відбувається миттєво, до цього ніхто не готується заздалегідь: ні жертва, ні нападник. Між ними двома раптово, як блискавка, проходить своєрідний електричний розряд, спричинений непорозумінням чи конфліктом інтересів. Мить – і зуби собаки прокушують людське тіло. Наслідки від однакового укусу на тілі людини і на тілі тварини цілком різні. Навіть незначний укус завдає шкоди здоров’ю і потребує тривалого часу для реабілітації. Крім того людина зазвичай психологічно не готова до агресії тварин й переживає напад собаки глибоко й довго, тому отриманий один раз стрес, часто закарбовується страхом на все життя.

 Отже, знову поговоримо про агресію. Як стверджує термінологія, агресія – це інстинктивна, індивідуальна поведінка тварин, яка виражена в нападі або загрозі нападу на особин свого, рідше чужого виду, викликана страхом, люттю. Агресія притаманна більшості живих істот, крім того, агресія це – життєва сила, яка забезпечує виживання, захист ресурсів, а також дає можливість реалізувати свої потреби. У людських стосунках також існує агресія, проте її сила залежить від культурного розвитку індивідума.

 Нас цікавить поведінка собак і напади їхньої агресії, яка може бути скерована на нас, людей. Тому для початку необхідно розглянути, що саме мотивує собак до агресії. Як стверджують зоопсихологи, передусім це – умови, в яких виростає і живе тварина. На першому місці – недостатня соціалізація тварини, тобто тварина залишається напівдикою, підвласною інстинктам і не готова жити за іншими правилами. Також до цих факторів належить недостатня рухливість собаки, коли пес не має можливості витратити енергію; незахищеність собаки від надокучливих дітей, які тероризують тварину;  часті навмотивовані обмеження прав собаки, які супроводжуються покаранням, або навпаки – надмірна увага, опіка й ставлення до собаки, як до людської дитини; напади чужих агресивних собак. Як бачимо, факторів, так би мовити, нездорових умов життя для собаки – чимало. Агресивна поведінка формується протягом тривалого часу, тому завдання власника не допускати умов, які спричиняють її.  Господар собаки має бути максимально уважним і спостережливим до свого вихованця, навчитися відчувати його емоції і потреби. Але водночас правильно діяти, щоб стати авторитетним вожаком, а не нянькою у свого вихованця . Детальніше про це: «Зграя. Як не стати підлеглим у свого собаки?»

  Отже розглянемо основні види агресії собак.

  1. Ієрархічна агресія, пов’язана з бажанням домінувати в зграї. Цей вид агресії найпоширеніший, особливо у молодих кобелів, і пов’язаний з природнім бажанням стати вожаком зграї, посівши найвищий щабель ієрархії. У даному випадку в людській зграї, серед якої живе собака. Як уникнути такої поведінки детальніше про це: « Хто в домі вожак: собака чи господар?». Зазначу, що часто помилки у вихованні собак допускають власники дрібних і середніх порід, оскільки гарчання своїх вихованців вони сприймають, як дрібні пустощі, й не звертають уваги на їхні спроби домінування. Тому за статистикою укусів завдають значно частіше невеликі собаки, вагою до 10 кг.

  2. Територіальна агресія. Виростаючи на певній території ( квартира, вольєр, подвір’я ) собака з часом розглядає дану територію, як свою власність, і активно охороняє її. Така поведінка здебільшого поширюється на чужих людей. Проте іноді собака, який бере на себе лідерські функції, може проявляти агресію до господарів, охороняючи «свою» територію, де відпочиває і проводить багато часу: диван, на якому спить, чи будку. Іноді такою територією для собаки стає вхід у кухню.

  3. Оборонна агресія або агресія страху. Ця поведінка стосується лякливо-агресивних собак, які не лише не довіряють людям, але  й увесь світ вважають страшним і ворожим. Часто такі собаки атакують людей ззаду. Вони не контактні, уникають спілкування і всім своїм виглядом виказують страх. Така поведінка спричинена глибокими психічними травмами або відсутністю соціалізації.

   Ще одним видом оборонної агресії в собак є захист членів зграї. Часто такі прояви спостерігаються у собак, власницями й виховательками яких є жінки. Тоді собака, особливо кобель, агресивно сприймає чоловіка, що підійшов до господарки на вулиці або зайшов у помешкання.

  1. Мисливська або хижацька агресія. Цей вид поведінки притаманний усьому собачому роду. В генах собаки закладено наздогнати свою здобич, тому навіть видресирувані собаки іноді дозволяють собі побігти за котом чи велосипедистом. Іноді практично неможливо подолати цей вид агресії в мисливських порід. Тому мисливські породи не варто заводити любителям курей або іншої живності. Так само практично неможливо нейтралізувати агресію у собак, в яких людиною культивувалася ця риса, як особливість породи.

  2. Материнська агресія притаманна сукам, які годують молоком своїх цуценят. Навіть спокійні, врівноважені собаки в цей період стають дуже агресивними до своїх господарів та інших тварин. Зазвичай, як тільки потомство підростає, агресія в суки помітно спадає.

  3. Статева агресія (агресія статевої конкуренції). Ця агресія полягає у демонстрації своїх переваг під час відбору статевого партнера для самки, а відтак – продовжувача роду. Часто агресивні зустрічі самців (кобелів) закінчуються лише демонстрацією погроз, без застосування укусів. Проте, коли господарі намагаються запобігти конфлікту, собаки здатні на агресію і можуть завдати укусів комусь із власників.

  4. Набута агресія. Більшості собак притаманний агресивний характер. Проте, якщо цю рису не розвивати, вона так і залишиться в зародковому вигляді й ви ніколи не дізнаєтеся наскільки злий ваш пес. Набута агресія формується не лише під час спеціальних занять, але й іноді несвідомо самими господарями в повсякденному спілкуванні з собакою. На приклад, власник витирає собаці лапи після прогулянки, собаці не подобаються ці дії й він починає гарчати. Власник, щоб більше не надокучати своєму вихованцю, відпускає його. Собака сприймає таку поведінку господаря, як свою перемогу. Щоб домогтися свого, собака щоразу буде гарчати, проявляючи агресію.

  5. Виділяють ще один вид агресії – харчову. Детальніше про це «Агресія під час їжі. Усуваємо проблему»). Цей вид агресії допомагає відвоювати здобич у конкурентів і вижити в складних природніх умовах. Проживаючи серед людей, невиховані собаки часто охороняють свою їжу від господарів у доволі агресивній формі.

     Ми розглянули основні види агресії, які можуть бути проявлені собакою до свого господаря. У більшості випадків поки між господарем і собакою складаються стосунки й визначаються пріорітети, а це в середньому 2-3 роки, агресія з боку чотирилапого вихованця обов’язково буде проявлятися в різних формах. Спочатку це дитяча гра маленького цуценяти: покусування за руки, кумедне гарчання, відбирання іграшки. Потім це самоутвердження молодого собаки, який бореться з господарем за лідерство: грізне гарчання біля миски,  демонстрація незадоволення певними діями господаря, непослух. І нарешті, якщо все залишити без змін, власник отримує некерованого собаку, який встановлює свої правила поведінки із обов’язковим застосуванням тваринної агресії. Рано чи пізно ця агресія буде скерована на людину, передусім на господаря або членів його сім’ї,  тобто на людей, які  найчастіше контактують з собакою. У фіналі подій собаку  доводиться віддати або приспати.

    До мене неодноразово зверталися горе власники собак з неймовірними історіями: чотирирічний кавказець зайшов до хати і його всі бояться вигнати,  п’ятирічна вівчарка не дозволяє прибрати свій вольєр, трирічна лайка стала некерована й покусала дитину. Всім стає страшно, всі починають шукати рушницю, щоб застрелити свого собаку. Усе стається якось зненацька й несподівано. Ні, шановні собаківники, нічого не стається раптово! Агресія – це природня емоція, яка дає можливість тварині вижити в цьому суворому світі.  З агресією вашого собаки треба постійно працювати й уміло гасити. Ні, не зробити з собаки безвольну істоту. Пес має бути хорошим сторожем чи добрим мисливцем, має гратися, радіти, вміти відстояти свої інтереси серед інших собак. Лише агресія ніколи, за жодних обставин не має бути скерована в бік господаря. Це правило без винятків! А засвоїти його можна під час щоденних занять послуху  й постійного спілкування з собакою. Коли починати? З перших днів, щойно цуценя стало вашим. Коли закінчити? Щойно зможете порозумітися зі своїм собакою поглядом і спілкуванням на рівні інтуїції…

А що Ви думаєте про це ? Поділіться. Ваш коментар цінний для мене ! Запитуйте і я обов’язково відповім Вам !

Поділись з друзями:

Агресія – емоції на межі життя і смерті: 3 коментаря

  1. Я погоджуюся зі статтею та кількома реченнями тут, ви складіть речення добре, я розумію, що ви маєте на увазі, це створить у мене думку, тому що в цій статті нагадує про щось минуле в моєму житті .. Я знайшов ваш блог , приємна інформація

  2. Дякуємо, що поділяємо між собою! Це гарна стаття .. Виявляється, те, що я шукав до цього часу, є в цій статті, я дуже радий знайти кілька статей у цьому блозі, мене цікавить ваше вище речення, дуже думка, на мою думку, чому ? тому що ви написали це мовою, яку легко зрозуміти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.